Advertisements
Блог

Міні-гід по Новому Орлеану

Скільки часу ви зможете пробути в Новому Орлеані залежить від того, скільки ви зможете пити, їсти і вислухати джаз. Саме за цим сюди і їдуть. Власне легенда говорить, що джаз  як музичний жанр тут і народився з дивної суміші європейської музики, африканських мотивів і важкого життя.

Саме місто порівняно не велике, на березі Міссісіпі, виконувало роль порту і найбільшого на півдні ринку рабів, після того, як європейці, в основному французи, перетворили навколишні території з болот на плантації цукрового очерету, чим власне почали руйнування місцевої екосистеми. Завершили руйнування вже американці, які з метою скорочення шляху аж на цілих 40 миль для вантажних кораблів побудували канал з Мексиканської затоки, чим донищили болота, забрали рештки води і забули вставити шлюзи, які б могли дати шлях воді під час повеней. Тож тепер час від часу приходить щось на зразок сумнозвісної «Катріни» і що з цим робити наразі ніхто не знає, точаться дискусії як виправити ситуацію і повернути болота назад, бо виявляється вони були природним бар’єром, що захищав людей від руйнівної сили ураганів.

Тим не менше, місто досить колоритне, цікавий мікс переважно креольської і африканської культур, як в архітектурі так і в кухні. Люди надзвичайно привітні, виховані і релігійні – навіть адміністративний поділ в штаті не на райони, а на парафії.

Як дістатися

Аеропорт порівняно не великий, 30 хвилин від Французького кварталу, якщо без особливого трафіку. Uber і Lift мають своє власне місце парковки і для двох будуть дешевші навіть від регулярних шатлів. Плюс-мінус 30 доларів і ви в центрі всього.

Житло

Більшість речей в Новому Орлеані обертаються навколо Французького кварталу, тож це і є фактично вибір  для пошуку житла. Тут або поруч розташовані більшість мереж готелів, гостелів та Airbnb пропозицій. Вибір доволі широкий, але в сезон (під час фестивалів та свят) ціни значно піднімаються і кількість пропозицій відповідно скорочується. В середньому за 80 доларів за ніч можна знайти цілком пристойні пропозиції.

Що робити

Тут нема багато що сказати, бо основна мета – слухати музику. При чому не тільки джаз. Тут ходять з клубу в клуб, в пошуках тої якості музики, яка б вас врешті-решт влаштовувала б. Іноді серед слухачів опиняються зірки, які приєднуються до виступів. Так ми наприклад цілком випадково в Jazz Playhouse послухали Dee Dee Bridgewater – джазова співачка, яка тричі дістала Grammy і ще пару разів Tony-Award, а в Новому Орлеані просто була серед слухачів клубу. Її пізнали, не зважаючи на кепочку, попросили, вона заспівала.

Клуби в більшості невеличкі, і виглядає, що останні сто років тут нічого не мінялося, що само по собі додає специфічного шарму. Вулиці також повні музикантів на всі смаки, частіше за все досить непоганого рівня. Можна почути доволі унікальні інструменти, як наприклад гамбійську кору.

Більшість клубів зосереджені на Bourbon  і Frenchman streets, порекомендувати щось важко, тут стиль вибору такий – кожен сам собі підходить, слухає з вулиці, якщо подобається – заходить і приєднується до натовпу. Обов’язкова умова – купити як мінімум один напій. До кінця вечора з такими вимогами можна вже перестати розрізняти якість музики 🙂

В місті існують також досить дивні традиції. Як наприклад хлопці кидають дівчатам beads (спеціальні буси) за, що дівчата мусять показати груди… Ми бачили порядний скандал, поміж групою молодих хлопців і чоловіком, який очевидно пробував боронити свою дружину. Коротше, можна встряти в халепу на рівному місці.

У Французькому кварталі також розташована незліченна кількість антикварних магазинів, галерей, кабаре тощо, так що просто побродити і позаглядати також досить цікаво.

В місті, звичайно є музеї, які репрезентують місцеву історію та мистецтво, один з найцікавіших знаходиться на території міського парку, який би я рекомендувала відвідати, якщо є час. Тут є також музей скульптури під відкритим небом, старенький оглядовий поїзд, озеро з катамаранами у вигляді лебедей, столітні дуби, які люблять фотографувати туристи, ботанічний сад і парк розваг для дітей. Доїхати можна на старовинному трамваї, який до цього часу цілком собі міський транспорт, кошт за таку екскурсію 3 долари квиток на день на особу з вулиці Канал.

Але для тих, хто хоче справді дізнатися про історію, яка в першу чергу пов’язана з рабством, я би рекомендувала закачати аплікацію New Orleans Slave Trade. Вони зібрали цікавий і важливий матеріал про період рабства, додали персональних історій і проложили карту містом по найвизначніших місцях цього періоду. Багато невідомих сторінок, як наприклад факт змішення рас і появи «кольорових» людей, які вже не були рабами, а могли бути навіть землевласниками.

Багато хто йде на екскурсію на міський цвинтар, важко сказати на скільки це справді цікаво, але якщо вже є таке бажання то для повної екзотики я би рекомендувала взяти тур пізно ввечері з історіями про вбивства, зникнення та привидів. Кошт 45 доларів, замовити  і подивитися деталі можна тут: https://www.hauntedhistorytours.com/

Ще одна місцева розвага – катання на відновленому під старий пароході. Пароходів власне 2: на Natchez можна просто покататися під джаз по Міссісіпі, Creole Queen – довша екскурсія з історичним екскурсом і зупинкою в національному парку, де відбулася одна з останніх битв за незалежність Сполучених Штатів з Англією. Вартість 35 доларів, тривалість 3 години. Існують також і романтичні вечірні тури з вечерею та музикою. Купити білети можна прямо в порту, або часто бувають знижки на Grupon.

В місті є Hop-on-Hop-off (39 доларів на 1 день, або 49 доларів на 2 дні з додатковими пішохідними екскурсіями по Французькому кварталу та Garden district)  та city tours в варіантах.

Одноденні екскурсії

Я би рекомендувала в першу чергу тури на плантації. Це справді щось унікальне, і так плантації до цього часу існують і формують мільярдний бізнес з вирощування та переробки цукрового очерету. Екскурсійні тури стали для багатьох з них додатковим видом заробітку, деякі як Oak plantation перетворені повністю на музей і на частині території йдуть розкопки та відновлення. Деякі плантації частково перетворені на готелі або пропонують будиночки в оренду, деякі на справді хочуть зберегти історію і трохи відновити справедливість щодо рабів. В будь-якому разі є варіанти для відвідин, історії також скрізь різні і я би рекомендувала відвідати декілька плантацій (це можливо в одному турі), щоб для більшої об’єктивності послухати як романтичний варіант історії періоду рабства, так і темну сторону. Правда як завжди десь по-середині.

Цікава архітектура – всі будинки розташовані «обличчям» до річки, всі кімнати мають виходи на два протилежні боки, а будинки завжди по периметру обрамлені величезними балконами – все це дозволяло побудувати натуральну систему кондиціонування в умовах дуже жаркого клімату.

Ще одна особливість плантацій – дубові алеї,  які мали не тільки естетичну мету, а й дуже практичне значення. Вони були природним бар’єром, який фізично відділяв Великий (хазяйський) дім від інших будівель, а також зібраний пух дубу, що відцвів, використовувався для наповнення матраців, причому з підвищеним рівнем вологи змінювати таке наповнення треба було щоденно.

Плантацій для екскурсій існує на вибір, найпопулярніші безумовно  Oak Alley plantation та Whitney plantation – на першій як раз розказують романтичний варіант з точки зору власників, а на другій протилежний бік рабовласницького устрою. Замовити екскурсії можна або на viator.com або https://plantationparade.com/

Цікаво поїхати також на тур болотами до алігаторів – незвичайні пейзажі, можливість не тільки побачити, а й погодувати алігатора, а також познайомитися з досить унікальними екземплярами флори і фауни. Таких турів існує на вибір: якщо їхати до болота самому то вартість прогулянки становитиме 25 доларів, якщо замовити, щоб забрали з готелю то вдвічі дорожче (оренда авто може виявитися в цьому випадку значно зручнішим і дешевшим варіантом). Замовити можна наприклад тут: http://www.honeyislandswamp.com/

Ну і раз навколо повно води то тут рай для любителів рибалки. По інтернету гуляють фото щасливих людей, які впіймали рибу нереальних розмірів. Так що, хто любить цю справу і готовий вставати в 5 рано замовити можна наприклад тут: http://neworleansfishingtour.com/

Їжа

Їжа в Новому Орлеані – це ще одна місцева пам’ятка 🙂 ще одна місцева принада, заради якої сюди їдуть люди. Зазвичай трохи дорого. Вулична їжа, яка складається з хот-догів та піци – не рахується.
Страви доволі унікальні. Дуже багато морських продуктів (знову таки річка і близькість Мексиканської затоки), тому можна спробувати устриці, креветки та інших морських гадів у варіантах, серед риби варто спробувати місцеву red fish (червона риба), унікальні паста та рис, все може бути трохи гостре. Власне звідси почалося активне використання гострих соусів типу популярного в США Tabasco, які першопочатково були ліками для рабів.

З хороших ресторанів можна порекомендувати:

Acme oyster house – знаменитий ресторан морських продуктів, який працює вже більше 100 років. Треба зауважити, що тут може бути черга на пару годин, щоб попасти в середину, забронювати столик заздалегідь не можна. Деталі тут https://www.acmeoyster.com/

Ще один відомий старий і дуже добрий ресторан креольської кухні Pelican Club https://www.pelicanclub.com/ – тут навіть в не сезон потрібно бронювати заздалегідь столик, інакше попасти до них не можливо.

Простіші, також старі з досить доброю кухнею Governor та Curio, все у Французькому кварталі, але в принципі вони так відповідально ставляться до їжі і вибору продуктів, що напевно де-небудь їжа буде смачна і автентична.

В середньому вечеря на двох з напоєм коштуватиме близько 60 доларів, в місцях типу Pelican Club вже майже 150, але воно того варто і порції величезні, ми ще 2 дні вдома доїдали нашу вечерю.

Загалом, місто цілком придатне для того, щоб вискочити на декілька днів і відірватися з таким трохи культурним забарвленням.

Advertisements
milliontrips (Author)

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

%d блогерам подобається це: