Блог

Галапагоські острови. Еквадор

Галапагоські острови – одне з найекзотичніших місць на планеті. Місце, яке насправді належить не людям, а тваринкам, які там живуть споконвіку. Тваринки – скрізь. Морські котики лежать в порту на лавочках, пелікани живляться рибою на ринку, черепахи переходять дорогу де їм заманулося, паралізуючи весь рух, бо водії повинні зупинятися і чекати, ігуани лежать, сидять, їдять де їм подобається і чхати вони хотіли, що заблокували єдиний вхід на острів. Поки люди тваринам не заважають – можна почуватися вільно, але якщо хтось переходить межі комфорту звіряток – може бути навіть атакований. Тож треба бути дуже обережним і дуже чемним, а не такими як мій чоловік, за яким ганялися половина морських левів.

Кожен острів – не схожий на інший і вони продовжують змінюватися. Іноді буває таке, що рибалки приїжджають на острів, де були ще вчора, але вже нічого від вчорашнього пейзажу не існує і острів впізнати неможливо. Унікальність кожного острову складає не тільки ландшафт, а й їхній тваринний та рослинний світ, не тільки в сенсі того, що велика кількість флори і фауни – це ендеміки (тобто такі, що зустрічаються тільки тут і більше ніде в світі), а й схоже на такий природний пакт розподілу території – кожен острів окупований певним видом тварин і рослин. Тож на одних живуть черепахи, на інших фламінго, на третіх ігуани і т.д.

Місцеві, а особливо гіди, закохані у цей світ. Історії про тварин всі одухотворені. На одному з островів живе сексуальний гігант – черепаха Дієго, від якого залежало ні багато ні мало – порятунок цілого виду. Бо коли люди надумалися науково вивчати, хто на острові живе, з’ясувалося, що єдиний у своєму роді вид черепах на той момент складається тільки з невеликої кількості осіб жіночого роду. Терміново треба було знайти чоловіка і після тривалих пошуків на щастя він таки знайшовся в зоопарку Сан-Дієго. Ніхто не знав, як він поводитиметься в умовах дикої природи, але Дієго перевершив всі сподівання – він відірвався по повній, ощасливив всіх оточуючих жінок і його потомство розплодилося з небаченою швидкістю на радість науковцям, а він став зіркою світових ЗМІ, які заперіщили картатими заголовками на зразок «Sexploits of Diego the Tortoise save Galapagos species». Навіть до тепер Дієго, не просто живий-здоровий, але й не зупиняється, не зважаючи на вже пристойний вік. За останніми даними його потомство складається щось більше ніж з 800 осіб.

На іншому острові інша популяція черепах, на момент їх відкриття складалася з 13 жінок, але був серед них і один чоловік. Місцеві були надзвичайно щасливі, бо наявність чоловіка давала надію на відновлення популяції, тож дали йому ім’я – король Джорж і намалювали величезну картину на його честь у формі бігборду, зобразивши його з німбом над головою. Але Джорж, на відміну від Дієго, виявився імпотентом, тож рід вимер, а розчаровані люди увіковічили його на зворотній частині, вже без німбу, на картині сповненій глобального смутку.

Ще один острів – це аеропорт альбатросів. Де б вони не літали, вони повертаються сюди, коли готові створювати родину і обзаводитися потомством. Цікаво, що у альбатросів, як у лебедів – кохання одне і на все життя, а секс як у людей – часом ні до родини ні до дітей відношення немає. Тож частина батьків вирощує не своїх дітей.

На островах живе купа видів пташок boobies (дурепа по нашому). Найпоширеніші – blue foot boobies, яка має буквально сині ноги і не вміє реагувати на небезпеку, за що і дістала таке прекрасне ім’я, і nazca boobies – яка відкладає два яйця, але перше дитя, що вилупилось, забиває наступного, позбавляючись конкурента і так з покон віків, що як на мене нівелює теорію Дарвіна, який до речі тут таки побував, і в пам’ять про що, навіть створили музей на одному з островів.

Є острів – морських левів-холостяків. Ніхто не знає, чи вони насправді холостяки, але жінкам туди –  зась. Точніше можна, але тільки на краєчок і без звуків, бо хлопці припливають туди відпочити і насолодитися в приємних хвилях бризу чудовим видом на океан, до якого до речі треба ще проповзти чималеньку відстань. Наповзали вони так, що шляхи їхні (а це в основному каміння) виполірувані до блиску, виглядає абсолютно незвичайно у поєднанні з деревами з кактусів.

Програми фактично всіх екскурсій включають також плавання з масками. На Галапагосі – це як плити в акваріумі. Тобто буквально пропливаєш через натовпи різнокольорових рибок, багато з яких водяться тільки тут, можеш їх навіть торкнутися, часто вони самі пробують тебе торкнути – чи то з цікавості, чи то вивчаючи що ти таке є. Часто можна поплавати з черепахами, а іноді можуть оточити акули, і хоч вони людей не чіпають, а тільки кружляють навколо, холодок по спині йде. Морські леви тут скрізь, і іноді вони вирішують, що люди це така собі додаткова забавка для них, отже приєднуються і починають гратися.

Коли їхати і кошт

 Кількість людей, які можуть відвідати острови є обмежена, регулюється урядом, але разом з тим є досить великою, щоб туди могли попасти всі бажаючі.

Існує думка, що Галапагоські острови – це одна й з найдорожчих подорожей на світі, і це буде частково правда – в сезон (наше літо) ціни просто шалені. Але поміж сезонами – листопад і грудень, наприклад, – ціни будуть дуже приємні і абсолютно доступні. Так за 5-денний круїз, який включав переліт з Кіто і назад, трансфер, 5-ти разове харчування (без алкоголю), послуги гіда, це все на одному з найкращих кораблів, тобто такий allinclusive, ми в грудні заплатили 1800 доларів за особу проти майже 10 тисяч в сезон. Причому в несезон – з ними можна ще й торгуватися.

Можна все замовляти також на місці, тоді ціна буде приблизно на 20% нижча, особливо якщо платити готівкою. Так ми за екскурсію до острова Бартоломео заплатили замість 180 доларів – 140.

На місці можна замовити як одноденні тури до чисельної кількості островів, так і круїз (вартість фактично та сама, що за тур – 180 доларів на день), а також спеціальні послуги, як, наприклад, дайвінг, що є дуже популярним в цій околиці, з уваги на знову таки унікальний підводний світ.

Все, що пропонується має високий рівень сервісу і професіоналізму, однак через обмежену кількість суден, що можуть надавати послуги, щоб потрапити на хороший корабель, місце звичайно треба бронювати заздалегідь.

Погода

Це екватор, але там в певний період часу буває до холєри холодно, особливо вночі. Тож теплий одяг, особливо в міжсезоння, дуже придасться. Позатим, листопад і грудень – найприємніша погода – не сильно жарко, ще немає дощів, океан справді тихий, а вода тепла 20 Цельсія. Під час літа – вода стає доволі холодна, хвилі, дощі, купа людей і нереальний прайс. Хоча на екзотичність місця це звичайно не впливає.

Віза

Для українців – віза не потрібна, так само як і для всієї території Еквадору. Проте на Галапагоських островах окремий режим митного контролю, отже доведеться в аеропорту заповнювати декларацію і платити окремий збір за відвідування острову, який складає 100 доларів. Імміграційну карту бажано не загубити до вильоту, інакше – випустити звичайно випустять, але треба буде заплатити штраф 20 доларів. Неможна нічого такого як їжа, рослинки, тваринки привозити з собою, так само нічого неможна вивозити – ні рослинок, ні камінчиків. І вони до перевірки ставляться з усією відповідальністю. Правила в’їзду на територію островів можна не запам’ятовувати – вам їх нагадають мільйон разів – при замовлені туру, квитків, десять разів в аеропорту тощо.

Валюта

Американський долар. Чому почитати можна тут: https://milliontrips.blogspot.com/2017/03/blog-post_10.html?showComment=1489294887987#c7726266854677160278

Як дістатися

Перше – літаком до Кіто, столиця Еквадору, або до міста Гуякіль (друге за величиною місто країни, промисловий центр). Літаки літають з усіх куточків світу – це два величезні міжнародні аеропорти. Далі літак власне до Галапагоських островів. Цікаво, що якщо мати літак з Кіто, то в Гуякіль ви все одно побуваєте, бо літаки по дорозі залітають висадити частину пасажів і забрати інших. До цього я думала, що авіатранспорт в режимі маршрутки працює тільки в Африці, а ні…

Три найбільші острови – Сантакруз, Сантьяго і Ізабела – мають аеропорти, рейси до столиці кожні дві години. При цьому прилетіти можна на один острів, а вилітати з іншого – для місцевих авіакомпаній це звичайна справа. Ми прилетіли на Сантьяго, а вилетіли з Сантакруз. Вартість білету Кіто – Галапагос в середньому 200 доларів, але ясно, що прайс залежить від сезону. Якщо самостійно замовляти квитки, то краще за все прямо на сайті місцевої компанії Avianca, вартість порівняно з наприклад expedia  може відрізнятися вдвічі.

Причому, якщо вилітати з острову Сантакруз, то треба пам’ятати, що аеропорт знаходиться насправді на маленькому острові поруч і щоб дістатися до нього потрібно буде переправитися на паромі, який ходить виключно за розкладом, раз на півгодини і потім ще потрібно хвилин 10 автобусом власне до самого аеропорту від парому. Ми так ледве на літак не запізнилися. Бо брали таксі до «аеропорту», часу на дорогу нам начебто потрібно було півгодини, але несподівано ми з’ясували, що це все справедливо тільки до точки – паром. Від парому до аеропорту – окрема історія. Приватно щось орендувати, щоб переправитися, – не можна. Стоїть поліцейський і його всі бояться, ну може не бояться, але поважають точно.

Що робити

Ясно що – подорожувати островами та насолоджуватися унікальним тваринним і рослинним світом.

Існує два найпоширеніші варіанти, як розпланувати подорож: брати круїз і самостійно їздити островами.

Найпоширеніші круїзи – це 4, 5 і 15 днів, з них 5 – є найоптимальнішим – можна досить багато встигнути побачити і не стомитися, бо за два тижні люди зазвичай вже змучені, надивилися, наплавалися і вже майже ні на що не реагують.

Кораблики для круїзів є різного класу – від маленьких яхт до досить великих суден, відповідно різної комплектації і різною ціною.

Ідеально, як на мене, поєднати перший варіант з другим –  взяти 5-денний круїз і ще на декілька днів залишитися на котромусь з трьох великих островів, як зробили ми.

Що треба врахувати

Пересуватися самостійно можна тільки територією трьох найбільших островів, на яких і живуть люди – Сантакруз, Сантьяго і Ізабела. На всіх інших островах ніхто, крім тваринок, не живе і відвідувати їх можна тільки у супроводі гіду (їх тут до речі називають натуралісти), кількість людей і режим відвідування жорстко регулюються, аж до перепису паспортних даних кожного відвідувача.

Отже,

круїз чи вільне самостійне плавання?

Круїз, як я вже зазначала вище, включає в себе все, крім алкоголю і є найбільш оптимальним варіантом, зокрема тому, що до багатьох островів можна дістатися тільки в рамках круїзу, бо вони елементарно далеко. Крім того, є ще декілька переваг: менш виснажуючий режим подорожі і можливість відвідати більшу кількість місць, адже кораблик пересувається поки ви спите, їсте, або відпочиваєте. Тож все на що ви тратите сили – це двічі на день 2-х годинний пішохідний тур якимось островом і година плавання з масками. До речі плавання з масками в рамках круїзу також буде більш цікавим, бо кораблик може зупинитися десь далеко в океані біля прекрасного рифу, куди ні в який інший спосіб не дістанешся.

Група буде підібрана таким чином, що всі будуть наприклад англомовні. Це начебто деталь, але коли група складається з англомовних і іспаномовних туристів, то відповідно гід буде по черзі одну й ту саму інформацію давати обома мовами, а отже час щось цікаве дізнатися скорочується вдвічі як мінімум, а то й більше, і жарти або цікавинки скоріше за все підуть таки іспанською – чисто психологічний момент, адже іспанська для місцевих рідна на відміну від англійської. Інша деталь – рівень сервісу. Якщо це круїз і ви живете на лодці 5, або 15 днів – вони дбають про вас як про рідних. Будуть продумані найменші дрібниці – рушники безкінечно при кожному плаванні, спеціальний крем, щоб маски не пітніли, дезінфекція, буде добре спорядження і т.д.

На що ще варто звернути увагу – рейтинг! Корабля (їх там обмежена кількість) і гіда. Гіди мають категорії – найвища 4-та, найнижча 1-ша. В нас був абсолютно неймовірний гід 3-ї категорії на лодці Galaxy, яка вважається однією з найліпших. На всі ці питання нормально може відповісти особа в туристичній агенції при бронюванні круїзу.

Замовити можна наприклад тут: https://www.facebook.com/ColumbusTravelEcuador/

Кошти: круїз виходить, як не дивно, дешевше. Якщо ви зупиняєтеся на одному з трьох великих островів (а більше ніде) і берете окремі тури (а інакше чого їхати), то їхня вартість буде плюс/мінус 200 доларів. Отже за 5 днів це 1000, вартість нормального готелю (не 5 зірок, і не хостел) близько 100 доларів за ніч, якщо додати сюди ще їжу і переліт до островів, то економії не спостерігається. Натомість, вставати на екскурсію треба в 5-й рано, група буде змішана, лодка менша, менш комфортна (зазвичай це катамаран), плавання з масками біля берега, спорядження гірше, розраховувати на рушник можна, а от на крем від запітніння вже ні, ну і ясно, що відвідати так можна острови, які розташовані недалеко і меншу кількість.

Хоча, якщо жити в хостелі, а прикольних хостелів тут безліч, платити кешем на місці за тури на острови і ловити happy hours в місцевих кафешках, то можна таки значно зекономити (хостел в середньому 20 доларів за ніч), і той мінімум, який ви зможе побачити справить незабутні враження. Врешті решт не кожного дня і не скрізь вдається розділити лавочку з морським левом.

Житло

Якщо залишатися на якомусь з островів, я би радила вибирати готелі трохи далі від прибережної зони. Готелів на різний смак повно, кожен острів має такий туристичний осередок, і як правило – це вздовж лінії берега. Тут розташовані найкращі готелі, але їхня ціна навіть в несезон може досягати 400-500 доларів за добу. Натомість можна пошукати щось трохи подалі основного скопичення туристів, наприклад ми зупинялися тут: Hotel Palace Galapagos.   Острови відносно маленькі, тож дістатися до центру тусовок туристів – пара хвилин пішки, зате крім нормальної ціни, прекрасного сервісу, немає вічного гамору на вулиці і можна спокійно виспатися.

Їжа

Через те, що ввезення продуктів жорстко регулюється, фактично все буде місцеве, зате свіже і смачне. Багато морських продуктів, як відомих – лобстери, восьминоги, так і невідомих, які можна спробувати тільки тут, як наприклад строката риба, яка кольорами нагадує акваріумну, за розміром правда це нормальний окунь. Таку рибу можна з’їсти за 10 доларів,  щойноживого лобстера приготують в варіантах за 20 доларів, або ж за цю ціну можна замовити засмажений мікс різних морепродуктів, якого вистачить на 2 особи. В більшості випадків всі ресторанчики пропонують також happy hours для алкоголю – коли купуєш 3 коктейлі за ціною 2-х, це в середньому 10 доларів.

На Сантакруз варто відвідати market street, яка ввечері перетворюється на один великий ресторан. Ресторанчики на перший погляд стрьомні – тіпа ларьки, але на справді все є абсолютно безпечно, неймовірно смачне і свіже.

Вдень тут взагалі цілковитий happy hours, коли за 5 доларів можна дістати перше, друге і компот.

Загалом ресторанчиків, як і готелів – купа, вечеря на двох в середньому в туристичній зоні виходитиме 40 доларів, або 10 доларів пара хвилин поза туристичний центр.

Цікаві місця на Сантакруз: Bongo bar – обіцяють найліпшу ніч на Сантакруз і збираються там як туристи, так і місцеві. Інше місце – Angermeyer waterfront inn restaurant, це насправді цілий комплекс, для будівництва якого використали каміння з лави. Знаходиться прямо на березі заливу і дістатися до нього можна з основного порту за 80 центів водним таксі цілодобово.

Шопінг

Базарчики з бусами з місцевого каміння і футболки з зображенням blue foot boobies, але є також унікальні магазинчики, де можна купити предмети мистецтва, зроблені з матеріалів, що мусіли бути утилізовані. А ще – шоколад у формі черепах і морських коників ручної роботи. Якщо не вистачило часу на сувеніри – їх можна придбати в аеропорту, ціна не буде відрізнятися.

Зв’язок – жахливий, а під час більшості круїзів – просто відсутній, але це можна розглядати і як бонус.

milliontrips (Author)

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

%d bloggers like this: